НАБРУНЬКО́ВУВАТИСЯ, ВУЮСЯ, ЄШСЯ,
Набрунько́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. набрунькува́тися, ку́юся, єшся, гл. Пускать, пустить почки (о деревѣ). Мнж. 186. Вишні добре вже набрунькувалися, — тіль-тіль не розів’ється листочок. Новомоск. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 465.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАБРЯКА́ТИ, КА́Ю, ЄШ, →← НАБРУНИ́ТИСЯ, НЮ́СЯ, НИШСЯ,